Інтерв'ю LP з Самантою Ронсон

Опубліковано: 4 травня 2017 року

Автор фото: Камерон Маккул

Лора Перголіцці вже 15 років виступає під псевдонімом LP. Будучи родом з Нью-Йорку, співачка-композиторка живе в Лос-Анджелесі, можна сказати - подвійним життям. Є LP з її диким наелектризованим волоссям, як у Боба Ділана, облягаючих костюмах і тихим, переливчастим вокалом, який допоміг привернути увагу відданих прихильників до року, який перетікає в інді-поп (відео на її витончений трек про розрив, у супроводі гітари - "Lost On You" ("Втрачено в тобі") має вже більше 100 мільйонів переглядів на Ютубі). Але є й інша LP, яка, крім запису в студії власних треків, є співавторкою пісень, які стали хітами, для таких відомих артистів як Крістіна Агілера, Бекстріт Бойс, Шер, Ріанна і навіть Хайді Монтаг.

Успіх не прийшов до LP за одну ніч. Написання пісень для інших було відступом і необхідністю, щоб заробляти, у той час коли вона проходила через систему лейблів, записуючи пісні на Island Def Jam і Warner Bros і, коли зупинилась у 2015 на Vagrant Records, з яким працювали Пі Джей Гарві і Альберт Хаммонд молодший з "The Strokes". 

З виходом минулою весною її першого EP (міні-альбом) "Death Valley" ("Долина смерті"), який складається з 5 пісень, серед яких "Lost On You", душевна "Muddy Waters" ("Мутні води") і "Other People" ("Інші люди"), своєрідний "іди під три чорти" гімн - у якому вона остаточно сформувалась, і взяла контроль у свої руки. У цьому місяці LP збирається відіграти серію концертів по всій Північний Америці в підтримку свого нового альбому "Lost on You". Саманта Ронсон, учасниця гурту "Ocean Park Standoff" і мульти-музикантка, недавно подзвонила LP, щоб поговорити про складність взаємовідносин пісень і продажів.

Автор фото: Камерон Маккул

Автор фото: Камерон Маккул

Саманта Ронсон: Ти зараз у Римі? Що ти там робиш?

LP: Я заспівала декілька пісень на телешоу, що називається "Amici". Це щось на зразок "America’s Got Talent". У них було дві команди, синя і біла, які змагаються у всіляких речах, таких як спів і танці. Імітують? (сміється). Це справді дико. Метт Діллон був суддею.

Ронсон: Коли ти там, ти взагалі маєш змогу насолодись містом? Чи це тільки "туди й назад"?

LP: Туди й назад, хоча я приїхала сюди на день чи два раніше, коли закінчила промо. Я була у багатьох країнах за останні, приблизно, 8 місяців. Я була в Парижі, думаю десь разів 8.

Ронсон: Так, мені знайома ця атмосфера. Яке найкраще місце, яке ти відвідала у цій подорожі?

LP: Греція була божевіллям. Для мене це місце, з якого все почалось. Це смішна історія. Я випустила EP, який сподобався Hype Machine, або щось на кшталт того, але насправді альбом ніхто не просував на радіо. Приблизно в той же час я перевірила свої особисті повідомлення - це одна з тих речей, які я робила дуже рідко - і цей хлопець, якого звали Панагіотіс (Лулургас), написав мені: "Ей, я намагався зв'язатися з вашим лейблом, але вони мені не відповіли. Я відчуваю, що ваша музика справді буде мати успіх тут, у Греції. Я працюю на міжнародному лейблі під назвою "Cobalt". Я відповіла йому, і наступна річ, про яку я дізналася - моя пісня очолила чарти Греції. Потім Італія пішла за її прикладом, потім Польща. Мораль цієї історії: перевіряйте свої чортові особисті повідомлення! (сміється). Це може змінити ваше життя.

Фото з особистого аккаунту Панагіотіса в  Інстаграмі

Ронсон: Я вивчала сьогодні твою музику. Я була у промо-турі на радіо. Це було весело, але потім ти починаєш бігати, роблячи 9000 речей.

LP: Просувати альбом - це все одно, що бути продавчинею пилососу в 50-х, коли ти стукаєш у двері до леді і кидаєш купу багнюки на її килим. А потім кажеш: "Але чекайте, я збираюсь пропилососити це просто зараз!". Ви демонструєте, що маєте чудовий товар. Ось так я відчуваю себе на радіо-промоції. Ніби ти продаєш енциклопедії від дверей до дверей.

Ронсон: Це справді жахливо. Я помітила велику прірву між музикою, яку ти випустила. У тебе були альбоми у 2001, 2004 і потім у 2014 році.

LP: Ну, ще був EP (міні-альбом) у 2012. Але це правда, я витратила 8 років на те, що працювала в поті чола на крупний лейбл, а потім плюнула і перейшла на інший. Це зайняло хвилину. Я була справді крутою в написанні деяких речей певний час. Я думаю, що мене б могло не бути, якби це тривало довше. Я могла би не стати артисткою.

Ронсон: Ну, є деякі люди, які є успішними авторами пісень, а потім намагаються стати артистами. Це називається его. Ви кажете: "Бро, ти гарний автор. Лишайся вдома. Зароби гроші". Крім того є певні люди, в яких схожа ситуація з твоєю: "Ні, ти маєш бути артистом". Я люблю твій голос. Твої пісні звучать, як ти. Вони не звучать, як пісні, які не взяла Ріанна.

LP: Оу, чорт. Дякую!

Ронсон: Є так багато артистів, яким ти кажеш: "Так, я розумію, що ти намагаєшся зробити, але це до біса нудно!". Я знаю, що багато людей порівнюють тебе з Дженіс Джоплін, але я би скоріше сказала, що ти дитина Боба Ділана і Стіві Нікс.

LP: Я не розумію, чому Дженіс Джоплін, але мені приємно, тому що вона до біса крута і її емоції були настільки відчутними й оголеними.

Ронсон: Слухай, я не кажу, що ти не звучиш як вона. У вас справді є щось спільне.

LP: Ні, ні, ні! Вона як канал для дорослих на підсилювачі, а я мов невинний, ти розумієш?

Ронсон: Ти канал з максимальною віддачею. У тебе такий хриплуватий сексуальний, голос, який мала Стіві Нікс, з крутими ліричними нотками, як у Боба Ділана і Дженіс Джоплін. Я завжди була твоїм фаном, але насправді не заглиблювалась і не дивилась відео. Однак тепер я провела своє чортове долідження. Ти виросла в Лонг-Айленді. Де саме?

LP: Частково у Гантінгтоні, моя мама з Сайосет, і мій тато переїхав в північну частину Нью-Йорку, а потім в Бруклін. Я була всюди. Врешті-решт, я перебралася в Мангеттен, коли була підлітком, там я навчалась у школі. Я дуже здивована, що зараз живу на Західному узбережжі.

Ронсон: Точно, я знаю.

LP: Це місце просто заволоділо мною. Я пам'ятаю той день, коли сказала: "Чорт забирай, мені тут подобається". У Нью-Йорку я відчувала себе настільки ізольованою. Коли я приїхала в Лос-Анджелес, всі, з ким я знайомилась, були крутими, дивовижними музикантами. В Нью-Йорку вони б сіли навпочіпки, намагаючись створити гурт. Але в ЛА музиканти грали з іншими артистами, гастролювали з іншими артистами. Для мене це було більше схоже на спільноту.

Ронсон: Кожен тут каже: "Так, звісно". Є багато домашніх студій, тому чом би й ні?

LP: Твій гурт - чудовий приклад.

Ронсон: Я в гурті з двома молодими хлопцями!

LP: Вони відкриті і до біса круті.

Ронсон: Ти написала пісню для Ріанни. Твоє відео на "Lost on You" має 4 мільярди переглядів на Ютубі. Ти співаєш на концертах з Меттом Діллоном. Здається, що вже більшого не досягти. (LP сміється) Що ти збираєшся робити далі?

LP: У мене робочий підхід до музики. Це може звучати нудно, але це скоріше просто одне і те саме. Я авторка і співачка. Звісно, я більше націлена на спів, але написання пісень, незалежно від того, для мене вони чи для іншого виконавця - це мій пріоритет. Я просто хочу рости. Не хочу повторюватись. Думаю, що моя робота має не схожість, а стиль. Я просто хочу продовжувати дивувати себе і також мати стабільність в плані турів. Це головне для мене.

Ронсон: Тобі подобається гастролювати?

LP: Так, але емоційно це важко, якщо чесно. Це погано впливає на стосунки, що, я думаю, ти і сама знаєш.

Ронсон: Чи є хтось з ким ти так хочеш працювати, що готова віддати за це все?

LP: Це завжди складне питання для мене, тому що я одна з тих у парку для собак, хто буде грати з тобою, якщо ти гратимеш. Якщо ти будеш нюхати мій зад, я буду нюхати твій. Але, якщо ви не нюхаєте мій зад, я прийму це за знак, що ви можливо не хочете цього робити, тому я теж не буду.

Ронсон: Так ти чекаєш, щоб тебе запитали?

LP: Так, я відкрита до співпраці. Я відчуваю, що хлопці, з якими я зараз працюю - продюсер-автор Майк Дель Ріо і автор Нейт Кампані - це мій гурт. Я не можу дочекатися, щоб повернутися в студію з ними.

Ронсон: Чи є нові артисти, які надихають тебе?

LP: О, боже. У мене еклектичний смак. Останнім часом я слухала Дрейка і Вікенд. Я ціню гарну роботу незалежно від того звідки вона.

Ронсон: Тоді, тобі подобається Chance the Rapper?

LP: О, боже мій, звісно. Цей запис просто казковий. Також мені подобаються дуже класичні речі. Я фанат Френка Сінатри, наприклад. Christine and the Queens - також слухала. Зараз я заглибилась у творчість Леонарда Коена. Мені подобається його останній альбом.

Ронсон: Ти слухала попередній альбом?

LP: Ні. Це крута річ?

Ронсон: Я велика фанатка Леонарда Коена. Студійний альбом перед "You Want It Darker" такий чудовий! Там є пісня під назвою... чорт, я маю її знайти. Я вперше побачила її у вигляді поезії в "Нью-Йоркері": "Almost Like the Blues" ("Майже як блюз").

LP: Вона так називається? Я маю це послухати. Мені, як динамічній співачці, яка використовує цілий спектр речей, щоб виразити себе, дуже цікаво, коли люди, за допомогою чогось одного (як, наприклад, поезія) можуть викликати стільки емоцій. Я вражена цим.

Саманта Ронсон - Ді-джейка й музикантка з Лос-Анджелесу. Цим літом вона буде в турі зі своїм гуртом "Ocean Park".

Оригінал статті: https://www.interviewmagazine.com/music/lp-1#slideshow_49224.1

Переклад: Марія Солодовнікова