Інтерв'ю LP журналу "Dress To Kill"

Ділан, Каллас, Джоплін, Джаггер - це все LP і навіть більше! Співачка родом із Нью-Йорку мешкає в Лос-Анджелесі. Саме там вона написала хіти для багатьох топових поп-зірок. В її піснях голос стає одним цілим із потужними текстами.

Хочу подякувати нашому креативному директору Сілвену Блейсу за знайомство з її музикою. Коли я побачила живий запис «Lost on You», то була вражена: її голосом, звучанням, тим, як круто вона виглядає… Я повинна була зануритися в її музику, кліпи та інтерв’ю. Вона поводить себе як рок-зірка: впевненіша за Мадонну та дотепна, як Шекспір. 

Я рада, що мала можливість поспілкуватися з LP, вона дуже добра. Я була на її концерті в Торонто й можу сказати, що вона справді дуже цінує своїх фанів.

У вас унікальний голос та вражаючий стиль. Чи так було завжди?

Я думаю, всі працюють над чимось. Дечого я досягла завдяки моїй цілеспрямованості й тому, що не стала тою, ким мене хотіли бачити інші. Це було доволі складно, тоді я не розуміла, що роблю. Сьогодні я би назвала це періодом простої впертості, коли ви тільки починаєте чимось займатись. Музичний бізнес, як правило має певне бачення того, як повинна виглядати жінка. Упродовж багатьох років чоловікам дозволяли відтворювати жіночий стиль, а жінок, які трішки більше гралися з андрогінністю – маргіналізували. Але я думаю, що все змінюється. Cтилістично, ваше завдання як артиста - відстоювати себе. Це, як вони кажуть, постійна боротьба з собою. Одна моя дівчина була тісно пов’язана зі світом моди та дуже допомогла мені сформувати свій персональний стиль. У мене є й інші вчителі - люди, з якими та для яких я писала. Я не дуже старанна учениця, але мені подобається навчатися тому, що я люблю, на кшталт музики та моди.

Роками ви писали пісні для інших артистів. Ви не були готові зробити крок вперед, щоб  бути самостійною виконавицею? Що трапилось?

Ні, не зовсім, це був мій вибір. Мені було набагато легше виконувати власні пісні. Але не легко було знайти їм місце, щоб зробити цей крок вперед. Я думала, якщо я буду продовжувати писати для себе, рано чи пізно мене помітять. Не так давно у мене було декілька контрактів з крупними лейблами: Island Def Jam і Universal, я написала близько 130-140 пісень для них протягом 3 років. Жодного альбому не вийшло і зрештою мене звільнили. Але одну з цих пісень взяли собі Бекстріт Бойс («Love Will Keep You Up All Night» («Кохання не відпускатиме тебе всю ніч»), і так почалася моя кар’єра як авторки пісень. Написання було найважливішим. Мені було комфортно як співати так і писати. Навіть тоді, коли я писала для інших, я все одно записувала й надсилала демо-версію. У мене є демо пісні Ріанни («Cheers» (Drink To That) («Будьмо» (Вип’ємо за це), де я її співаю.

В якому віці ви почали писати пісні?

Десь у 20 років…Тоді я не мала жодного уявлення, чим мені займатись. Все було дуже заплутано. Я виступала один чи два рази на місяць із моєю групою або друзями, схрещувала пальці й сподівалася на краще. Я не знала в якому напрямку рухатися далі. Але продовжувала писати, тому що мені це подобалось. І це було краще, ніж займатися чимось, що тобі не цікаво.

В чому джерело вашої творчості? Ви з креативної родини? Вона якось пов’язана з шоу-бізнесом?

Ні, моя мати співала та вивчала оперний спів, коли була юна, а батько був адвокатом. Моя родина надавала великого значення навчанню, освіті загалом. Ідея музичної кар’єри видавалася надзвичайною, занадто дикою. Доволі смішно, я думаю, вони обидва думали, що я буду адвокатом, а я казала: «Справді? Та ви з глузду з’їхали!».

Впевнена, ви були би гарним адвокатом.

Ви так вважаєте? Я не з того тіста зліплена. Мене б це просто звело з розуму.

Вам вдається бути собою, поводитися вільно, розкуто. Не часто люди створюють щось нове. І я не знаю, чи усвідомлювали ви, що збираєтесь запропонувати щось вперше публіці, але ви - новинка.

Це так круто! Зазвичай кажуть, що немає нічого нового під сонцем. Для мене все інакше. Це залежить від того, що з чим поєднувати. Я думаю, що комбіную декілька різних речей, які разом дають новий результат. Це те, чого я прагну.

Думаю рідкість, коли все виходить так природно та досконало, як у вас. Це справді приваблює у вашій музиці. Чи багато потрібно сміливості, щоб досягти цього?

Я вважаю, що якщо цього не робити, це може вас знищити. Не знаю, сміливість це чи необхідність. Мені справді поталанило прийти до цього. Це був виклик, я не знала, що буде далі. Гадаю, сміливість приходить в момент, коли робиться ставка. Я не азартна гравчиня. Можу порахувати на трьох пальцях рази, коли справді робила ставки, переважно, взявши все своє життя та поклавши його на колесо рулетки, на кшталт: «25, червоне». Це трішки божевільно, тому що мене виховували інакше. Перш за все мене вчили не ризикувати всім своїм життям. Я думаю мій батько завжди шукав легшого шляху, я пам’ятаю, потім він заплутувався ще більше та повинен був розпочинати все з початку. Завжди вважала це найгіршим варіантом. Краще обрати довший, мальовничий маршрут, навчитись новим речам і чогось досягти.  Крім того, стати людиною, еволюціонувати, щоб стати більш чуйною, співчутливою, навчитись розуміти інших людей, мати власні погляди. Це і сталося зі мною, як з артисткою. Власна точка зору – ось, що найголовніше для мене. Я вдячна за все, що знаю, що пережила, за всі злети й падіння в моїй кар’єрі, яка нагадує американські гірки. Мені вдалося досягти того, що я маю зараз, і я неймовірно вдячна, тому що усвідомлюю, як мені пощастило. Якщо шукати легшого шляху, то ви не зможете це оцінити.

Я вважаю вас секс-символом. Як це, змінювати уявлення про те, яким має бути секс-символ, що це означає для вас?

Я не знаю, ніхто ніколи не говорить про це. Ви, напевно, єдина, хто так вважає.

Ні-ні, не тільки я так вважаю. Мені  було справді цікаво читати коментарі ваших фанів. Коли ми говоримо про жінку в якості секс-символу, то уявляємо певний образ пишногрудої блондинки. Але ви лишаєтесь собою і в кінцевому результаті досягаєте того, що стаєте секс-символом. То як це, змінювати уявлення людей про те, яким має бути секс-символ?

Я вважаю, що сексуальність базується на впевненості в собі. Концепція відтепер єдина й для жінок. Для чоловіків так було завжди – вони не зобов'язані бути ні дуже вродливими ні хоча б трохи привабливими. Ви бачите найгарніших жінок поруч з чоловіками, які в фізичному аспекті їм нерівня, але вони впевнені в собі, або мають блискучий розум, або вони дуже вправні у тому, що вміють, що б це не було. Людям подобається, коли ти впевнена в собі і робиш те, що вмієш. Знаєте, можливо моя надмірна впевненість робить привабливою й мене. 

Це було моє наступне запитання - ви завжди були впевненою в собі чи це те, над чим ви працювали?

Я думаю, що працювала над цим. Бувають у житті періоди, коли люди не дають вам відчувати себе впевнено і ви маєте це терпіти певний час. Якщо у вашому житті є така людина, ви повинні зупинитися, зібратися з силами та стати сильнішою. Я думаю, це та річ, що формує вас. І я повинна була вибудовувати впевненість в собі, але вважаю, що я завжди її мала, думаю, що так із усіма людьми. Потрібно її розвивати. Це як у давній індіанській легенді, у якій ідеться про 2 вовки, що живуть у нас. Думаю, їх там навіть більше… Один з вовків - це впевненість в собі, яка росте. Це як змагатися з собою. Ви завжди намагаєтесь бути кращою. Я довіряю собі, намагаюся бути сильнішою, тому що так я почуваюся добре. Думаю, всі зі мною погодяться - ми повинні бути самодостатніми й незалежними, і коли ми досягнемо цього, то зможемо спробувати допомогти іншим людям прийти до цього.

Енергія, яку ви випромінюєте - секс, наркотики і рок-н-рол? Чи ви згодні з цим?

Абсолютно, іноді навіть занадто. Коли я працюю та подорожую, нічого такого не роблю, але дозволяю собі багато речей, коли я вдома. Всяке бувало, і мені пощастило, що я ніколи не мала з цим проблем. Коли ви молода, це одна з тих речей, що приваблює в світі музики. Приблизно, 75% музикантів грішать наркотиками. Є якась романтика у цьому, яку я не хочу вбивати, ні в якому разі. Моя відповідь – так, я за це лайно, але я приділяю багато уваги роботі, речам, які важливі для мене і тримаю все під контролем.

Ваш стиль неймовірний, ви говорили про колишню дівчину, що була пов’язана зі світом моди. Але, що ще вплинуло на ваш стиль? Як він формувався?

Я думаю, що взяла дещо від багатьох мужчин, яких я люблю: від Девіда Боуї, Джима Моррісона до Боба Ділана. Мені подобається такий стиль. Знаєте, ця схожість з Бобом Діланом, я не розуміла, звідки вона, поки не побачила, що справа у його впливі. Я вдягаюся саме так, тому що це мене надихає. Я відчуваю себе такою людиною. Так, це ідентичність, але це змушує мене відчувати, що я на своєму місці, і це відчуття є значною мірою тим, що дозволяє мені насолоджуватися життям. Я думаю це стратегія кожного, знають люди про це чи ні. Тому індустрія одягу так важлива. Наше тіло - це наш дім, і ми повинні почуватися в ньому максимально комфортно. І одяг відіграє в цьому важливу роль. Мене завжди захоплювало те, як особистий стиль впливає на взаємодію людини зі світом. Це потужна заява. Ви ні в якому разі не маєте загубитись у цьому, не потрібно думати, ніби це щось фундаментальне, але це важливо, особливо для артиста. Насправді, це просто те, чим можна насолоджуватись. Мені завжди подобалось підганяти речі під себе, створюючи свій власний стиль. Коли мої слухачі побачили, як я виглядаю, то були здивовані: “О, чорт, справді?”. І я хочу бути такою, тому що це відкриває людям очі. Ви не уявляєте, як буде виглядати артист.

Чи не вважаєте ви, що кінець стосунків це гарний стимул для написання пісень?

Звичайно. Не вважаю це необхідністю, але думаю, що, переживши декілька варіантів розвитку подій, і, пройшовши через це у різні періоди життя, ви матимете, що сказати, зможете використати цей досвід. Це як бути актором -деяким людям це не потрібно, але для мене завжди добре мати власну інтерпретацію подій. Це ваша робота, переважно як артиста: взяти свій власний особливий досвід, стисло переказати його, сподіваючись представити універсальним способом, але з власними правдивими деталями, які промовлятимуть до деяких людей, змушуючи їх думати: «Чорт забирай, це майже те саме, що відчуваю я». Ви розповідаєте щось про себе - це як обмін. Ви розповідаєте про щось, що вони пережили, і в той же час відкриваєтесь їм; нагадує стосунки. Це те, чим займаються артисти, групи. Здається ви у якийсь дивний спосіб є найкращими друзями, тому що ототожнюєте себе з тим, що відчуває артист.

У вашому відео ви в оточенні усіх цих привабливих жінок - як це, демонструвати свою сексуальність так відверто?

Це моє життя. Якщо ви хочете бачити відео про те, що мені подобається, про що я часто думаю, то ось вам багато гарячих жінок – це те, що в моїй голові. Я не збираюсь щось приховувати і, якщо для когось це занадто, що ж, неможливо боротися з фантазіями. Інколи це нагадує мрію, гадаю, з чоловіками так завжди. Я просто намагаюся розповісти правду про те, що відбувається в моєму житті.

Що для вас означає жіночність?

Тривалий час ця тема розкривалася якось неправильно, жіночність пов’язували зі слабкістю, покірністю, м’якістю, але для мене це сила, емоційність мислення, вразливість, але без слабкості. Дуже багато речей. Що стосується фізичного аспекту, це пов’язують із сукнями, підборами і тому подібне, але, як на мене тут йдеться перш за все про толерантність, здатність бути відкритою та приймати людей, речі та ідеї. Це стан душі, і навіть чоловікам притаманні деякі з цих характеристик. Не те, щоб я постійно про це думала, можливо тому, що я довгий час неправильно інтерпретувала жіночність, але зараз для мене це щось позитивне.

Якщо б ви мали більше вільного часу, що б ви робили?

Напевно частіше зустрічалася з друзями, щоб разом випити. Я би хотіла сказати «подорожувала», але й так багато їжджу. Можливо, просто проводила би більше часу з друзями і родиною. Моє соціальне життя вимагає певних зусиль. Робота артиста тісно пов’язана з іншими людьми, і в результаті це заволодіває вами. Я займаюсь цим, щоб заробити на життя, і це «робота мрії» для багатьох, але якщо прибрати лапки, це звичайна робота. Я її люблю, але вона складна, без сумніву.

Автор: Катя Кемброн
Фото: Даррен Крейг

Джерело: https://issuu.com/dresstokill/docs/dress_to_kill_spring_2019_issuu (стр. 80-85)

Переклад: Марина Смирнова, Марія Солодовнікова